Статистична інформація

Івано-Франківська область

Соціально-економічний розвиток. Міжнародне співробітництво. Зовнішньоекономічна діяльність області. Про інвестиційну привабливість Івано-Франківської області. Освіта. Охорона здоров'я.

Соціально-економічний розвиток

Івано-Франківщина успішно долає наслідки тривалої економічної кризи і налагоджує роботу народного господарства у ринкових умовах. Економічне зростання в області стало тенденцією, обсяг його промислового виробництва зріс у 2001 році на 24,5 відс., а за 9 місяців 2002 року — 23,7 відсотків.

Промисловість є однією з провідних галузей економіки області. В останні роки внесок її у створення валової доданої вартості зберігається стабільним і складає майже третину. Частка Івано-Франківщини в загальнодержавному промисловому виробництві становить близько 2 відсотків.

Серед областей західного регіону країни Івано-Франківщина по обсягах виробництва посідає друге місце, поступаючись тільки Львівській. З випуску окремих видів продукції в загальнодержавному виробництві області належать провідні місця, зокрема, по виробництву промислових лічильників газу, калійних мінеральних добрив, азбестоцементних труб і муфт, деревоволокнистих плит, соди каустичної, шиферу та ін.

Найбільший внесок у зростання економіки області вносять обробна та добувна промисловість. В обробній промисловості у 2001 році обсяги виробництва продукції зросли на 33,8 відс., а за 9 місяців 2002 року — на 30,5 відс., у добувній промисловості — відповідно на 6,2 відс. та 12,4 відсотків.

Обсяги виробництва продукції хімічної та нафтохімічної промисловості зросли у 2001 році на 38,7 відс., за 9 місяців 2002 року — на 86,2 відс., виробництво деревини та виробів з неї — відповідно на 32,2 відс. та 39,1 відсотка.

Протягом останніх років намітилася стійка тенденція зростання обсягів виробництва промислової продукції в хімічній та нафтохімічній промисловості.

Ріст виробництва спричинений оптимальним завантаженням потужностей нафтохімічного комплексу ЗАТ «Лукор» , де за 9 міс. п.р. перероблено 535,8 тис.тн нафтохімічної сировини, що на 92,6 відсотків більше ніж у січні-вересні 2001 року. Відповідно зросли на 75-100 відс. обсяги випуску етилену, пропілену, бензолу та інші, майже у 3,1 рази випущено більше поліетилену.

На ВАТ «Оріана» завершується процес реструктуризації (у 2000-2001 р.р. на базі його майна за участю інвесторів-співзасновників створено 7 господарських товариств) стає найбільш актуальним досягнення прибуткової роботи за рахунок корпоративних прав у новоутворених товариствах. Вжиті облдержадміністрацією разом з правлінням товариства заходи з реструктуризації дозволили:

- залучити необхідні для функціонування виробництва інвестиції (в т.ч. вітчизняних — 728,6 млн.грн., іноземних — 15,4 млн.євро) шляхом включення їх до статутних фондів новостворених господарських товариств;

- вирішити питання забезпечення сировиною та енергоносіями, збуту продукції, що дозволило суттєво збільшити обсяги виробництва. Так, на нафтохімічному комплексі ЗАТ «Лукор» в цьому році досягнуто вперше з моменту пуску олефінового заводу у 1987 році завантаження потужностей на рівні проектного показника;

- зберегти профіль діяльності, номенклатуру продукції та кількість робочих місць, своєчасно виплачувати зарплату у новостворених товариствах, виплатити понад 10 млн.грн. боргу із заробітної плати працівникам ВАТ «Оріана» ;

- вводити в дію нові виробництва: у 2001р. за участю шведської фірми «Корснас» -паперових мішків потужністю 20 млн.шт. в рік, у поточному році за участю югославської фірми «Сінтелон» -лінолеуму потужністю 5 млн.м2 в рік.

Нафтогазовий та нафтопереробний комплекс займає одне із важливих місць серед усіх галузей господарства області. Питома вага про­­дукції, виробленої його підприємствами, складає майже третину загально-обласного обсягу. В області склався повністю завершений виробничий цикл: буріння свердловин, видобуток і переробка нафти та газу, їх транспортування та постачання.

Стабілізовано видобуток нафти та газу. За 2001р видобуто 482,2 тис.тонн нафти і 623,3 млн.куб.м газу. Питома вага яких в області до загального по Україні відповідно складає 13 та 3,4 відсотка. Нарощування ресурсної бази є головною передумовою стабільного функціонування галузі.

НГВУ «Надвірнанафтогаз» відкрито Микуличинське та Південно-Пнівське нафтові родовища. Потенційні ресурси Микуличинського родовища складають біля 30 млн.тонн нафти, в найближчі роки тут планується довести видобуток нафти до 20-30 тис.тонн в рік.

В НГВУ «Долинанафтогаз» для пошуково-розвідувальних робіт підготовлені 4 площі (Смолянська, Лисовицька, Жижавська, Підберезька). Ведуться ці роботи і на Підсухівській, Тисівській та Ілемнянській площах.

В галузі нафтогазовидобутку позитивно зарекомендували себе нові форми господарювання. Спільне українсько-канадське підпри-ємство «Дельта» , ТзОВ «Рожнятівнафта» , ТзОВ «Богородчанинафтогаз» мають чималий досвід пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ та промислово-дослідну експлуатацію виявлених покладів вуглеводнів.

Розв'язання існуючих проблем нафтогазового комплексу, перспективи його розвитку пов'язані з впровадженням наукових розробок Івано-Франківського Національного технічного університету нафти і газу та Центральної науково-дослідної лабораторії ВАТ «Укрнафта» .

ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» — одне з найпотужніших підприємств області (питома вага у загальному обсязі виробництва області складає понад 20 %). За підсумками 2001 року обсяг переробки нафти на ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» склав 872,7 тис.тонн і зріс на 13,4% до 2000 р.

Бурштинська ТЕС — одне з найбільших в області підприємств, на частку якого припадає майже 15 відсотків промислового виробництва. Тут встановлено 12 енергоблоків загальною потужністю 2300 МВт (4 блоки по185 МВт; 8 блоків по 195 МВт). Основне технологічне паливо — вугілля вітчизняних вугільних басейнів, допоміжне — природний газ та мазут. Всі паливні котли обладнані комбінованими пило-газо-мазутними пальниками. У 2001 році станція спрацювала із нарощенням виробництва (вироблено 4,5 млрд.кВт.год. електроенергії).

З 1 липня 2002 року Бурштинська ТЕС включена на паралельну роботу з об'єднаною енергетичною системою Європи і впродовж 1 року працюватиме в режимі «Бурштинського острова» під контролем UCTE (союз централізованого транспорту і розподілу електро­­енергії). Розвиток генеруючого потенціалу «Бурштинського острова» можливий за рахунок модернізації Бурштинської ТЕС.

Деревообробна промисловості є пріоритетною в області і займає одне з провідних місць на загальнодержавному рівні. В області виробляється більше 34,9 відсотків від загального випуску по Україні деревостружкових плит, 73 відсотка ламінованої плити, 47,7 відсотка деревоволокнистих плит, близько 16 відсотків пиломатеріалів, 4 відсотка струганого шпону.

Ця галузь промисловості однією з перших серед інших досягла стабілізації і протягом трьох останніх років нарощує обсяги товарної продукції.

Підприємствами галузі за 2001р. вироблено продукції на 184,4 млн.грн., це на 32,2% більше ніж за відповідний період минулого року. Питома вага галузі в загальнообласному виробництві складає 7,4%.

Характерним для неї в останні роки є переорієнтація виробництва і зміна номенклатури виробів. Нарощування обсягів виробництва продукції відбувається в основному на підприємствах лісопильного виробництва, з виробництва будівельних деталей з деревини і плит на деревній основі, фанери, паперу та картону, меблевої промисловості.

Здобутки галузі забезпечуються діяльністю господарюючих суб» єктів різних форм власності: приватними підприємствами, акціонерними товариствами, спільними з іноземним капіталом підприємствами та окремими підприємцями.

Суттєвий вклад у збільшення обсягів виробництва в галузі внесено СП «Інтерплит» , створеним на базі частки майна ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат» . Підприємству вдалося забезпечити стійку тенденцію до нарощування обсягів випуску продукції. До 80 відсотків продукції на підприємстві випускається першої категорії якості. За 2001р. підприємство випустило 116,2 тис.куб.м деревостружкових плит, що 25,9 % більше ніж за відповідний період минулого року.

В 2001 році створено лісопромислову корпорацію «Галичина-ліс» , яка об'єднала 10 деревообробних підприємств серед них уже відомі ТзОВ «Ворохтянська лісова компанія» та ТзОВ «Верховинська лісова компанія» . Після успішно реалізованих інвестиційних проектів було налагоджено лісозаготівельне та деревообробне виробництво, створено 1200 робочих місць, виготовлено продукції на суму 12 млн.грн., завойовано західно-європейські ринки збуту. В цілому за період існування корпорації «Галичина-ліс» залучено біля 6 млн. доларів США інвестицій.

Здійснюється реформування на ринкових засадах системи управління та інфраструктури машинобудівного комплексу області. Спільними зусиллями облдержадміністрації і керівництва підприємств забезпечена стабільна робота ВАТ «Івано-Франківський арматурний завод» , ВАТ «Промприлад» (м. Івано-Франківськ), ВАТ «Будмаш» , ДП «Завод «Техмаш» ВАТ «Оріана» (м. Калуш), ЗАТ «Прикарпаття» (м. Коломия). На цих підприємствах поряд із збільшенням обсягів виробництва спостерігається висока сприйнятливість до інновацій, постійно розширюється асортимент продукції. Зокрема, на ВАТ «Івано-Франківський арматурний завод» освоєно більше 5-ти нових типорозмірів (від Ду200 до Ду500) клинових засувок з нержавіючої сталі для атомних електростанцій, на ВАТ «Промприлад» — нові види промислових лічильників газу середнього класу на розхід 10, 16 і 25 м3/год, коректорів по температурі і тиску, замірних дільниць та інших приладів. Процес створення спільного підприємства між ВАТ «Родон» та АТ «Ангстрем» (Росія) по випуску інтегральних мікросхем вступив у завершальну. стадію Сформувалися установчі документи.

ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця» — одне із найстаріших підприємств, являє собою вертикальну замкнуту структуру, яка забезпечує вичинку та фарбування 10 млн. шкурок кролика, норки, нутрії, каракуля, лисиці, песця, ондатри, овчини та пошиття з них чоловічих, жіночих і дитячих шапок так званого, російського та інших стилів, а також пальт, напівпальт, жакетів, та виробів на хутряній підкладці. Володіючи власними можливостями сучасного дизайну, хутрофірма удостоєна вагомих міжнародних призів, щорічно отримує медалі та дипломи за кращі моделі, є постійним учасником Франкфуртського міжнародного ярмарку. Спільне українсько-нідерландське підприємство» Тикафер-люкс» засновано в 1989 році нідерландсько-німецькою асоціацією та українською хутровою фірмою «Тисмениця» . Більше 10 років займається вичинкою всіх видів шкурок та пошиттям виробів з хутра. Високоякісна вичинка шкурок досягається завдяки новітньому обладнанню та досвіду фахівців відомої німецької фірми «ТОРЕР» . Сьогодні хутряні вироби з торговою маркою «Тикаферлюкс» відповідають найсучаснішим вимогам світової моди щодо якості, різноманітності та дизайну. В колекціях підприємства — жіночі пальта і напівпальта з норки, ондатри, нутрії, лисиці, каракулю і фредки, а також жіночі та чоловічі головні убори з цих видів хутра.

Все більшого значення набуває малий та середній бізнес, де нині працює 74 тис.осіб, у т.ч. 26,5 тис. — індивідуальних підприємців без створення юридичної особи. На 10 тис. жителів області припадає 42 діючих малих підприємства (в Україні — 44). Ними виробляється продукції та надається послуг понад 14 відс. від їх загального обсягу, питома вага надходжень від їх діяльності до бюджетів всіх рівнів становить близько 14 відсотків. Малі підприємства це мобільні структури, які вміло адаптуються до швидкоплинного економічного середовища. Зараз малі підприємства працюють майже у всіх галузях промисловості і будівництві. Ними виробляється продукція, яка є конкурентоздатна і в багатьох випадках відповідає світовим стандартам. В області практично завершено приватизацію підприємств. На сьогодні приватизовані підприємства випускають понад 94,0% всієї продукції області.

Однією з позитивних тенденцій є помітні здобутки у забезпеченні соціального розвитку краю. З ініціативи облдержадміністрації концентруються кошти для реконструкції міст та їх історико-архітектурних і культурних пам'яток. Виконані значні обсяги ремонтних, ремонтно-реставраційних та будівельних робіт по реконструкції, благоустрою, оновленню і упорядкуванню міст Галича, Надвірної, Рогатина, Косова, Коломиї, Івано-Франківська та інших райцентрів області. Останні роки характеризуються приростом інвестицій в основний капітал області. За підсумками минулого року по темпах росту інвестицій область займає 14 місце серед областей України.

Протягом останніх 5-ти років — 1997-2001 рр. — в області введено в експлуатацію 46 нафтових і 8 газових свердловин, більше 20 км нафтопро-дуктопроводів і майже 28 км магістральних газопроводів, 42 автозаправні станції, АТС на 31,6 тисяч номерів, більше 18 км автомобільних доріг загального користування з твердим покриттям, ряд інших виробничих потужностей.

За ці роки збудовано і передано в експлуатацію 51 об'єкт освіти, з них 45 шкіл на 8 тисяч учнівських місць, 2 лікарні на 107 ліжок, 7 амбулаторно-поліклінічних закладів на 565 відвідувань за зміну, 6 клубів та будинків культури на 1640 місць, 842 км газифікаційних мереж, 90 відс. з яких, або 760 км, — в сільській місцевості.

За період 1997-2001 років в області введено в дію більше 1 млн. м2 (1053 897 м2 ) загальної площі житла, більшість з якого — понад 793 тис. м2 (793 187 м2) збудовано індивідуальними забудовниками.

Нові економічні реформи сприяли структурним змінам на споживчому ринку області. В останні роки відбувається розширення кола учасників торговельної діяльності за рахунок посилення ролі ринків, на початок 2002 року в області їх функціонувало понад 120. В сфері роздрібної торгівлі активно розвивається приватний бізнес. За рахунок нього на сьогоднішній день сформовано понад 50,0 відс. загального обсягу продажу споживчих товарів (1997 рік — 41,9 відс.).

Послідовна реалізація курсу ринкових перетворень сприяла економічному зростанню в області, поглибленню економічних відносин з багатьма країнами світу, зокрема з Угорщиною, Польщею, Російською Федерацією, Німеччиною, Італією та Румунією. Провідними експортерами є: ВАТ» Оріана» , ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» , ВАТ «Івано-Франківськцемент» , ВАТ «ВТШП» Галичина» , Долинський газопереробний завод, українсько-нідерландське СП «Тикаферлюкс» , українсько-німецьке СП «Вінісін» та інші.

Івано-Франківщина належить до інвестиційно привабливих регіонів України. Вигідне географічне розташування, поєднання значного економічного та природно-ресурсного потенціалу з традиційно високим потенціалом ділової активності місцевого населення сприяли формування області, як регіону, сприятливого для розвитку бізнесу. Досягнута в області позитивна динаміка промислового виробництва значною мірою зумовлена використанням іноземного капіталу. В економіку області вклали капітал інвестори з понад 30 країн світу.

Європейський вибір України зумовлений усвідомленням інтеграції як фактора сприяння державній незалежності, безпеці, політичній стабільності, економічному розвитку, інтелектуальному прогресу, відновлення європейської сутності країни.

Одним з важливих аспектів інтеграційного процесу України до світового політичного та економічного простору є міжрегіональне співробітництво. Основними пріоритетами міжрегіонального співробітництва області є організація та координація дій, спрямованих на підтримку економічної, наукової, екологічної, культурної та освітньої співпраці з регіонами країн-членів і кандидатів у члени ЄС, сприяння в налагодженні контактів з міжнародними європейськими організаціями та інституціями; формування такого соціально-економічного середовища, яке забезпечить активне залучення ринкових структур в процес регіонального співробітництва.

Проявляють значну зацікавленість до економічного, культурного та туристично-рекреаційного потенціалу області іноземні країни, свідченням чого є неодноразові візити в область послів та консулів Австрії, Бельгії, Естонії, Ізраїлю, Індії, Казахстану, Канади, США, Німеччини, Польщі, Росії, Румунії, Словаччини, Франції, в результаті яких налагоджуються ділові контакти з торгово-економічними місіями відповідних посольств.

За результатами візитів іноземних делегацій до Івано-Франківської області та делегацій області за кордон було розгорнуто взаємовигідне співробітництво з регіонами, містами та установами іноземних держав та укладено з ними угоди та протоколи намірів про багатостороннє співробітництво:

Китай (провінція Шансі, 8 липня 1998 року)

Словацька Республіка ( Пряшівський край, 26 червня 2001 року, Нітрянський край, 12 вересня 2001 року)

Республіка Польща (Любуське воєводство, 23 січня 2001 року, Опольське воєводство, 5 жовтня 2001 року, Підкарпатське воєводство 20 червня 2002 року)

Грузія (Кахетинський край, 4 квітня 2001 року)

Найближчим часом передбачено підписання угоди з Тюменською областю (Російська Федерація).

Як наслідок підписання Меморандуму про співробітництво між Івано-Франківською областю та землею Тіроль (Австрія) налагоджено академічний обмін студентами між Прикарпатським університетом ім.В.Стефаника та університетом ім.Леопольда Франса (м.Інсбрук); досягнуто домовленості щодо створення в області спільного українсько-австрійського підприємства з концерном «Вольф Систем» (м.Шарнштайн), де будуть застосовані сучасні технології ведення лісового господарства, будівництва лісових доріг, лісозаготівлі та переробки деревини.

Підписання Угоди «Про міжрегіональне співробітництво між Івано-Франківською областю (Україна) та Кахетинським краєм (Грузія)» , (4 квітня 2001 року) започаткувало взаємовигідну співпрацю між регіонами в галузі освіти і культури. Так, в серпні 2001 року 30 обдарованих дітей Прикарпаття провели свій творчий відпочинок в Грузії. Така ж кількість грузинських дітей відпочила в найкращому на Прикарпатті дитячому спортивно-оздоровчому комплексі «Смерічка».

Україна розглядає перспективу свого наближення до об'єднаної Європи і через входження до центральноєвропейських регіональних структур, що є проміжним етапом інтеграції в Європу. Таким прикладом є діяльність міжнародної асоціації «Карпатський Єврорегіон» , створеної 14 лютого 1993 року, куди ввійшли прикордонні адміністративні одиниці Польщі, Румунії, Угорщини, Словаччини та України, в тому числі і Івано-Франківська область. Сьогодні в рамках «Карпатського Єврорегіону» проводяться спільні заходи в економічній, культурній, соціальній, освітній, екологічній та науковій сферах, що сприяє розширенню співпраці між прикордонними регіонами та вирішенню спільних проблем. Так, в рамках програми Фонду розвитку «Карпатського Єврорегіону» було реалізовано ряд проектів за участю обласних установ і організацій.

У контексті розвитку ринкової економіки і демократичного суспільства в регіоні здійснюється активне залучення міжнародної технічної допомоги (МТД), що передбачає перейняття досвіду передових країн світу, ноу-хау, програм, технологій, одержання обладнання, фінансової підтримки тощо. В рамках різних програм МТД було розроблено та реалізовано ряд проектів:

« Сприяння культурному розвитку Коломийщини та Надвірнянщини» . В результаті реалізації проекту був розроблений та вийшов з друку тиражем 10000 примірників туристичний путівник «Завітайте в Українські Карпати» ; в музеї історії міста Коломиї розгорнуто експозицію про історію німецьких поселень; створена бібліотека, у фондах якої зібрано книги, газети та журнали німецькою мовою, оригінальні твори художньої літератури, багато книг з історії, культури колишньої та сучасної Німеччини; надана технічна допомога у вигляді офісної техніки

« Підтримка місцевого розвитку та туризму в Карпатському регіоні» . Проведені навчальні семінари для підприємців в галузі туризму, організований ознайомчий візит туроператорів з Великобританії, відкрита мікрокредитна лінія для господарів, зайнятих у сільському зеленому туризмі. В процесі впровадження проекту розроблено маркетингову стратегію для регіону з метою розвитку нових видів відпочинкового туризму та залучення туристичних операторів з України та з-за кордону.

« Початкова конференція щодо створення центру підтримки малого та середнього бізнесу у Івано-Франківській області (Україна) та Марамуреському повіті (Румунія)» , «Створення українсько-німецького Центру тривалого регіонального розвитку в Карпатах» , «Інтеграція національних меншин, сільськогосподарського та економічного розвитку малих та середніх підприємств на селі» (програма ТАСІС Європейського Союзу)

« Малий бізнес та економічний розвиток Івано-Франківщини» (Канадська агенція міжнародного розвитку)

« Партнерство громад для поширення досвіду місцевого самоврядування» , «Фінансова реструктуризація підприємств» , «Програма розвитку жіночого підприємництва» (Агентство міжнародного розвитку США )

« Корпоративне управління в Україні» (Міжнародна фінансова корпорація)

« Регуляторна реформа в Івано-Франківській області» (Британський фонд Ноу-хау)

Івано-Франківська область співпрацює з міжнародними асоціаціями «Діти Чорнобиля» та «Європа-Україна» . Внаслідок неодноразових візитів представників асоціацій в область та досліджень на місці була передана гуманітарна допомога дитячій лікарні м.Івано-Франківська та Верховинському району; розроблений і впроваджується проект «Створення центру відпочинку та соціальної і медичної реабілітації для дітей-жертв Чорнобиля» .

Проводиться робота з надання допомоги Австрійському Чорному Хресту, який займається відновленням поховань австрійських воїнів на території області.

Зовнішньо-економічна діяльність області

Перехід України від республіки колишнього СРСР до незалежної держави в 1991 році не супроводжувався змінами в Уряді та парламенті, але поряд з Кабінетом Міністрів з» явилась нова адмінстративна структура у формі Президентської влади. Відсутність певного досвіду співпраці в нових умовах, а також цілий ряд політичних та інституційних труднощів призвели до гальмування у розробці загальної стратегії економічної реформи та переростання економічних проблем у стан глибокої економічної кризи, яка захопила всі галузі економіки та зовнішньоекономічні відносини, зокрема.

Цей процес не обминув й Івано-Франківську область. Відбулося падіння обсягів експортних поставок з області, деякі експортери припинили зовнішньоекономічну діяльність.

Вихід зовнішньої торгівлі на ринкові рейки почався після проголошення Президентом України Л.Кучмою курсу на здійснення ринкових реформ у жовтні 1994 року. Відтоді характерною ознакою часу стала послідовна лібералізація зовнішньоекономічної діяльності.

За роки незалежності Україна, визначивши шляхи економічного розвитку, утвердила себе повноправним членом европейського та світового співтовариства, здобула міжнародні гарантії безпеки, уклала договори про дружбу і співробітництво з усіма сусідніми країнами, стала важливим фактором стабільності на європейському континенті.

У час стрімкої глобалізації зовнішньополітичні та економічні процеси міцно переплітаються. Для просування зовнішньоекономічних інтересів держави необхідно продовжувати реформування економіки України, поліпшувати інвестиційний клімат, отже без цього неможливий розвиток регіонів.

Нова стратегія держави передбачає подальше удосконалення зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення інтегрування української економіки в структури світового економічного простору, міжнародного поділу праці, прискореної адаптації економічних, правових та інституціональних структур України до міжнародних стандартів, зокрема, Світової організації торгівлі (СОТ) та ЄС, активної участі нашої держави у міжнародних економічних, науково-технічних та інших організаціях, тісної взаємодії з ними.

Зовнішньоекономічна діяльність України є багатовекторною, що отримує практичний розвиток на регіональному рівні. Найважливіші напрямки зовнішньоекономічного курсу країни — посилення геополітичної диверсифікації за умови дотримання европейського напряму, зміцнення ролі і позиції України у Центрально-Східній Європі, насамперед, у стосунках з Польщею, розвиток економічного співробітництва зі США, що є дуже важливим для інноваційного розвитку. Визначений курс держави підтримується і успішно реалізується в області.

В економіці області, зокрема, в зовнішньоекономічній сфері, за роки незалежності, попри всі складнощі, відбулися глибокі перетворення.

Розширилась географічна структура зовнішньої торгівлі, зросли обсяги зовнішньоторговельного обороту, збільшилась кількість суб» єктів господарювання області — учасників зовнішньоторговельних операцій.

Послідовна реалізація курсу ринкових перетворень в країні та області, зокрема, сприяла економічному зростанню та, як наслідок, поглибленню економічних відносин з багатьма країнами світу.

Якщо у 1993 році підприємства області здійснювали експортно-імпортні операції з 45 країнами світу, то у 2001 році — із 74. Обсяг зовнішньої торгівлі товарів та послуг склав у 2001 році 595.4 млн.дол.США, в тому числі експорт- 316.9 млн.дол.США, імпорт- 278.5 млн.дол.США, зростання у порівнянні з попереднім роком склало відповідно 71.3%, 55.1%, 94.3%. Сальдо в балансі зовнішньої торгівлі області протягом ряду років залишається позитивним.

Відчутна активізація зовнішньоекономічної діяльності яскраво простежується на всіх пріоритетних напрямах зовнішньоекономічної політики держави, особливо у відносинах з Європейським Союзом.

Найвагоміші торговельні партнери області — Угорщина, Польща, Німеччина, Румунія, Російська Федерація, Словаччина, Білорусь, Молдова, Туреччина, Латвія.

Провідними статтями експорту області є: нафтопромислове обладнання та інструмент, прилади вимірювальні, мазут, етилен, хлорвініл, барвники, цемент, сірка, хутрові вироби, пиломатеріали, деревностружкова та деревноволокниста плита, килими та покриття на підлогу, одяг текстильний.

У 2001 році в структурі експортних поставок з області переважали:

- продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості (33.5% в загальному обсязі експорту області);

- мінеральні продукти (26.7%);

- деревина та вироби з неї (7.6%);

- текстиль та текстильні вироби (7.3%);

- шкіряна та хутрова сировина та вироби з них (4.1%).

Нарощення обсягів експорту відбулося за рахунок збільшення продажу мінеральних продуктів, цементу, продукції хімічної та пов'язаних з нею галузей, зокрема, продукції неорганічної та органічної хімії; пластмас та виробів з них, добрив мінеральних, котлів, устаткування, приладів вимірювальних, хутрових виробів, виробів із шкіри, текстилю та текстильних виробів, меблів.

Вже сьогодні чимало видів продукції, виготовленої підприємствами області, за якістю перевершує зарубіжні аналоги.

Переконливим свідченням потенційних експортних можливостей підприємств області, їх спроможності виходу на зарубіжні ринки товарів є їхня участь у міжнародних виставково-ярмаркових заходах, отримання престижних нагород. Провідні підприємства хутрової галузі — СП «Тикаферлюкс» та ВАТ» Хутрофірма «Тисмениця» є постійними учасниками Франкфуртського Міжнародного ярмарку шкіряних та хутряних виробів «Fur& Fashion» . В арсеналі нагород цих відомих підприємств області є медалі та дипломи за кращі моделі, міжнародні призи Мадридського клубу лідерів торгівлі (Іспанія) «За краще торгове ім'я» , Асоціації підприємців і професійних маркетологів Америки і Європи (Мексика) «За комерційний престиж і кращу торгову марку» , «Золота зірка» — за якість продукції.

У 2001 році Хутрофірма «Тисмениця» отримала нагороди «За кращу торгову марку» (Франція) та «Кришталевий дракон» (Гон-Конг). Міжнародне визнання отримала і продукція гігантів хімічної індустрії — ВАТ «Оріана» (м.Калуш), ВАТ «Барва» (с.Ямниця, Тисменицький р-н); виробників продукції легкої промисловості — ВАТ «Виробничо-торговельне швейне підприємство «Галичина» (м.Івано-Франківськ), ЗАТ «Коломийська швейна фабрика» ; будівельної індустрії — ВАТ «Івано-Франківськцемент» , машинобудування — ВАТ «Івано-Франківський арматурний завод» (м.Івано-Франківськ).

В структурі імпортних надходжень області переважають: паливо мінеральне, в т.ч. нафта сира та нафтопродукти, органічні хімічні сполуки, натуральне та штучне хутро, машини та устаткування, обладнання та механічні пристрої, засоби наземного транспорту, папір, каучук та інше.

Провідні екпортоорієнтовані підприємства області, а також споживачі імпортованої (здебільшого для виробничих потреб) продукції розташовані на території міст Калуш, Івано-Франківськ, Коломия, Тисменицького та Надвірнянського районів. Зовнішньоторговельний оборот послуг області за 2001 рік склав 13.5 млн.дол.США.

В структурі послуг, що надавалися нерезидентам, значну частку складають транспортні послуги, переважно трубопровідного транспорту, надання яких можливе завдяки наявності в області газотранспортної мережі та газосховищ.

З огляду на перспективи розвитку в області туристичного бізнесу, є великі резерви нарощування експортного потенціалу послуг готелів та ресторанів, туристично-екскурсійного обслуговування; реальним є подальше нарощування обсягів експорту транспортних послуг, що надаватимуться автомобільним, залізничним та повітряним транспортом. Вже далеко за межами області та України відомі готель «Аускопрут» та готельний комплекс «Надія» (м.Івано-Франківськ), база відпочинку «Карпати» ДП «Прикарпаттрансгаз» (м.Яремче), які за рівнем сервісу наближаються до світових вимог та гостинно приймають чимало іноземних гостей, які відвідують місто та область.

Позитивні тенденції розвитку зовнішньої торгівлі, що намітилися протягом 2000-2001 років, будуть збережені та розвиватимуться, сальдо зовнішньої торгівлі залишиться позитивним, зростуть обсяги експорту та імпорту, триватиме перебудова структури експорту-імпорту з поступовим наближенням її до структурних співвідношень, що характерні для розвинутих країн.

Про інвестиційну привабливість Івано-Франківської області

Накопичений віками господарський досвід, працелюбність і традиційно висока ділова активність місцевого населення, створена поколіннями промислова і сільськогосподарська база зумовили формування її іміджу як регіону, сприятливого для розвитку бізнесу. Десятки іноземних фірм прийшли на наш ринок і успішно реалізують інвестиційні проекти.

Спостерігається позитивна динаміка щорічного збільшення обсягів залучених в область іноземних інвестицій. Основними формами залучення іноземних інвестицій є створення спільних підприємств з українськими юридичними та фізичними особами, укладання угод про спільну діяльність.

На даний час інвесторами економіки області є представники з 34 країн світу. Прямі іноземні інвестиції отримали понад 430 підприємств області, серед яких найпотужнішими є українсько-нідерландське «Тикаферлюкс» (вироби з хутра), українсько-канадське «Дельта» (нафтогазовидобуток), українсько-німецьке «Вінісін» (виробництво тафтингового покриття, шпалер), українсько-словацьке «Укрсловнафт» (автозаправні станції), українсько-польське «Комекс» (виготовлення меблів за замовленням), українсько-російське «Памібро» (виготовлення тари паперової), українсько-чеське «Євро-мілк» (молочна продукція), українсько-британське «Інтерплит» (виготовлення деревностружкової плити).

Найбільшу зацікавленість інвестори виявляють до добувної, легкої, деревообробної галузей промисловості та торгівлі.

В області мають місце тенденції до збільшення розміру іноземної інвестиції в об'єкти інвестування, зростанню частки іноземних інвестицій, вкладених у промислові підприємства. Це означає, що сьогодні іноземні інвестиційні пропозиції все більше відповідають запитам тих українських підприємств, які розраховують на довгострокову співпрацю з нерезидентами. Суттєво зросли внески інвесторів у формі прав інтелектуальної власності.

Значно поліпшилась інфраструктура придорожнього сервісу в області завдяки інвестуванню капіталу для модернізації діючих і спорудження нових автозаправних станцій. Існуюча нині в області мережа автозаправних станцій забезпечує сучасний рівень надання послуг, сприяє активізації підприємницької діяльності.

Спільно з іноземними партнерами в області реалізовано ряд великих інвестиційних проектів по видобутку нафти та газу, виробництву тафтингового покриття для підлоги, лінолеуму тощо. Завдяки інвестиціям технологічно оновлено ряд виробництв, збільшено обсяги та розширено асортимент продукції у деревообробній, легкій, хімічній, харчовій та переробній галузях промисловості. Все більше підприємств виробляють продукцію на основі передових сучасних технологій. А марка спільних підприємств «Тикаферлюкс» , «Вінісін» , «Інтерплит» та багатьох інших відома далеко за межами України.

Ці приклади переконливо свідчать про привабливість регіону для інвесторів, наявність сприятливих умов для ефективного освоєння інвестицій.

Область постійно розширює міжнародне співробітництво, встановлює нові партнерські відносини з потенційними інвесторами. Результатом поглиблення зовнішніх економічних зв'язків є зростання активності підприємницьких структур області на зовнішніх ринках. Це забезпечує стабільне зростання обсягів зовнішньоторговельного обороту та експорту продукції, сприяє інтеграції економіки регіону в систему міжнародних економічних зв'язків.

В області реалізовується комплекс заходів, спрямований на довгострокову співпрацю з інвесторами. Для цього на Прикарпатті реалізується програма сприяння залученню інвестицій в економіку області. Комплексні її заходи передбачають удосконалення механізмів, які регулюють інвестиційну діяльність на основі балансу інтересів інвестора та регіону та сприятимуть поліпшенню інвестиційного клімату в області.

Прагнучи здійснити технічне переозброєння базових промислових комплексів, впровадити високотехнологічні, наукомісткі технології у галузях, що виготовляють товари для населення, вивести сільське господарство на якісно новий рівень розвитку, використовуючи при цьому сучасні вітчизняні та іноземні технології, ми заохочуємо інвесторів, які мають наміри реалізувати проекти інноваційного характеру, зокрема ті, які базуються на реальному науково-технологічному потенціалі регіону.

На базі загальноосвітніх шкіл створюються навчальновиховні комплекси «школа-дитячий садок» , базові школи реорганізуються у навчальні заклади вищого ступеня. Це характерна ознака змін у системі освіти області.

Збережено та вдосконалено мережу інтернатних закладів (їх 21 та 1 будинок дитини). Відкрито Прикарпатський військово-спортивний ліцей-інтернат та Івано-Франківський обласний ліцей-інтернат для обдарованих дітей. У двох останніх закладах навчаються діти переважно із сільської місцевості.

Значна увага приділяється роботі з обдарованими дітьми.Успішно реалізується президентська та регіональна програми «Обдаровані діти» . У 17 уз 19-ти міст і районних центрів діє 11 гімназій, 7 ліцеїв, 1 колегіум. Учні ліцеїв та гімназій досягають вагомих успіхів у навчанні. Третина призерів всеукраїнських учнівських предметних олімпіад — гімназисти і ліцеїсти. Певні успіхи здобуті в міжнародному конкурсі знавців української мови, конкурсі «Україна молода» , в науково-дослідницькій роботі в межах Малої академії. Серед закладів, котрі забезпечують високий інтелектуальний рівень учнів Івано-Франківська та Калуська гімназії, ліцей при технічному університеті.

Важливим показником розвитку освіти є здобуття повної загальної середньої освіти випускниками 9-их класів. Він зростає і становив у 2001-му 98,2 відсотка проти 96,5 у 1998-ому.

У вихованні молоді важливу роль мають відіграють позашкільні заклади, які є складовою частиною системи загальної середньої освіти. Заслуговує поширення досвід роботи таких закладів у Долинському, Надвірнянському, Косівському, Снятинському районах, м. Калуші. Всього в області діє 69 позашкільних закладів, якими охоплено майже 50 тисяч дітей.

Реформування економіки, зміни, що відбуваються на промислових підприємствах, будовах, у сільському господарстві зумовили необхідність оновлення системи професійно-технічної та вищої освіти. В області функціонує 20 професійно-технічних навчальних закладів, 23 вищих навчальних заклади І-ІІ та 14 — ІІІ-ІV рівнів акредитації, в яких здобувало освіту майже 57 тис. учнів та студентів. Якщо взяти середньобласний показник, то на 10 тис. населення припадає приблизно 302 студенти. А всього тих, хто навчається в закладах вищої, професійно-технічної та загальної середньої освіти, понад 19 відсотків жителів області. За останнє десятиріччя здійснено спеціалізацію та перепрофілювання училищ. Збільшилась кількість складних та інтегрованих професій з 37 до 40 з урахуванням регіональних потреб економіки.

Зберігаються та розширюються соціальні функції профтехосвіти. Училища приймають на навчання дітей-сиріт, дітей з вадами фізичного розвитку. Більшість ПТНЗ отримали ліцензії на здійснення курсової підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації незайнятого населення.

Поширюється інтеграція ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації у навчальні комплекси з університетами та академіями. Продуктивними є зв'язки з Івано- Франківським національним технічним університетом нафти і газу (коледж електронних приладів), медичною академією (Коломийське медичне училище), Бурштинський енергетичний технікум створив об'єднання із ступеневою формою навчання: дитячий садок-школа-гімназія-технікум та співпрацює з Харківською інженерно-педагогічною академією.

За 10 років незалежності в області введено в дію 87 шкіл на 21 тис. учнівських місць, в тому числі в сільській місцевості — 73 на 11509 місць. Споруджено спальний корпус школи-інтернату на 80 місць та добудовано до шкіл п'ять кабінетів, три спортзали, їдальню, майстерню.

Важливим напрямком роботи в освітній галузі вважаємо поліпшення екологічного виховання через практичну спрямованість, використання можливостей регіону та удосконалення туристсько-краєзнавчої роботи.

Потребують посиленої уваги питання матеріального стимулювання обдарованих дітей (особливо із сільської місцевості та з малозабезпечених сімей) і педагогічних працівників, які працюють з ними, а також педагогів, які впроваджують особисті педагогічні технології.

Пріоритетними напрямами в діяльності установ і закладів освіти, в які доцільно вкласти інвестиції, можна вважати:

-розробка, апробація та запровадження регіональної програми з екологічного виховання учнів і студентів через проведення практичних екологічних акцій та інших форм роботи;

-створення відповідної матеріальної бази та інфраструктури щодо розвитку туристсько-краєзнавчої роботи та оздоровлення і відпочинку дітей і молоді, зокрема із малозабезпечених сімей та дітей-сиріт, розвиток на цій основі взаємозв'язків із ровесниками з інших країн, українською діаспорою;

-реалізація регіональної програми інформатизації навчально-виховного процесу в закладах освіти, широке використання можливостей Інтернету, оновлення комп'ютерної техніки та відповідне програмне забезпечення.

Провідним закладом охорони здоров'я є обласна клінічна лікарня на 915 ліжок. У лікарні впроваджені сучасні методи діагностики й лікування. Спеціалісти ОКЛ використовують сучасну медичну апаратуру — комп'ютерний томограф, серіограф, денситометр, апаратуру для ультразвукової діагностики та різнопрофільну ендоскопічну апаратуру з відеосистемами, комп'ютерний електроенцефалограф. Розпочато будівництво хірургічного корпусу (операційного модуля). дитячому населенню надає допомогу обласна дитяча клінічна лікарня на 480 ліжок. Інші обласні заклади охорони здоров'я забезпечують надання багатопрофільної спеціалізованої медичної допомоги населенню області. Зокрема, обласний фтизіопульмонологічний центр на 305 ліжок є головним закладом з питань профілактики, діагностики і лікування туберкульозу, що є актуальним для держави й області. Обласні диспансери — кардіологічний на 200 ліжок, дерматоневрологічний на 90, онкологічний на 280, наркологічний на 80 ліжок забезпечують надання спеціалізованої медичної допомоги та організацію диспансерного спостереження. Обласна клінічна інфекційна лікарня на 170 ліжок сконцентровує найважчих хворих на інфекції з області. Рішенням обласної ради в її складі в 2002 р. створено центр лікування і профілактики ВІЛ-інфекції- СНІДу. Три обласні психіатричні лікарні та психоневрологічний диспансер зазнають реорганізації, скорочення та перепрофілювання ліжкового фонду з орієнтуванням на забезпечення послідовного інтенсивного стаціонарного лікування та наступного амбулаторно-поліклінічного. Ряд закладів обласного підпорядкування забезпечують надання спеціалізованої медичної допомоги в районах області — протитуберкульозної, дерматовенерологічної, інфекційної. Видатки на їх утримання здійснюються з обласного бюджету.

В обласних закладах та лікарнях м. Івано-Франківська впроваджено малоінвазивні хірургічні методи лікування захворювань органів черевної порожнини, суглобів, ЛОР-органів, нирок та сечовидільних шляхів, гінекологічної сфери, сучасні методи лікування захворювань серця і судин — тимчасову кардіостимуляцію, імплантацію штучних водіїв ритму, кава-фільтрів, комп'ютерну симпатектомію, впроваджуються методи клітинної трансплантації.

В обласному центрі, містах Калуші та Коломиї використовуються різні методи діалізу та детоксикації (гемодіаліз, плазмаферез, ультра­фільтрація, гемосорбція, бікарбонатний діаліз, перитонеальний діаліз).

В 1997 р. в обласному центрі створений заклад нового типу — обласний клінічний перинатальний центр для надання висококваліфікованої допомоги жінкам з ускладненим перебігом вагітності та новонародженим зі всієї області на 140 ліжок. В 1998 р. його складі організовано центр плануванні сім'ї, де обстежуються вагітні, надається дошлюбна консультативна допомога молодим парам. У перинатальному центрі також працюють спеціалізовані кабінети з безпліддя, невиношування вагітності, контрацепції. У 2001р. при закладі відкрито перший в області сімейний пологовий зал. В області протягом багатьох років найнижчий в Україні показник материнської смертності. За останні роки досягнуто стабілізації та швидкого зниження рівня смертності дітей віком до 1 року.

Крім того, здійснюються заходи для виконання державних і регіональних програм боротьби з туберкульозом, цукровим діабетом, артеріальною гіпертензією, стоматологічними захворюваннями, ВІЛ-інфекцією-СНІД, вірусними гепатитами, хворобами, що передаються статевим шляхом, онкологічними захворюваннями. У сільських населених пунктах для виявлення хворих на туберкульоз постійно працюють 6 пересувних флюорографів, один з них — низькодозовий цифровий.

З метою поліпшення надання медичної допомоги невиліковним хворим в 1999 р. в обласному центрі відкрита лікарня «Хоспіс» на 25 лі­жок — п'ятий за рахунком такий заклад в державі, який згодом, з початку 2002 р. розширений до 30 ліжок.

У всіх районах області організовані прийоми дитячих та підліткових гінекологів, створено цілодобову неонатологічну службу, забезпечено 100% скринінг новонароджених для виявлення спадкового захворювання на фенілкетонурію. В рамках Швейцарсько-Української угоди пологові стаціонари області забезпечені реанімаційними столами і наборами, а обласний перинатальний центр та обласна дитяча клінічна лікарня — сучасною апаратурою для виходжування новонароджених.

На виконання програми планування сім'ї та грудного вигодовування в кожному районі організовані кабінети планування сім'ї, палати сумісного перебування матері і дитини, палати або відділення інтенсивної терапії для дітей. За останні 4 роки в шести районах організовано повноцінні відділення реанімації.

В 1999 р. в обласному центрі здано в експлуатацію лікувальний корпус Прикарпатського центру репродукції людини. За останніх п'ять років в центрі було оздоровлено понад 5 тис. жінок з безпліддям, 40% з яких після лікування пізнали радість материнства.

В обласній дитячій клінічній лікарні діє центр надання медичної допомоги новонародженим, оснащений сучасною медичною апарату­рою. Для надання цілодобової ургентної допомоги немовлятам області при організована виїзна бригада кваліфікованих спеціалістів, яка щорічно надає ургентну допомогу 300-400 новонародженим при виїздах в райони.

З 2001 р. в області, переважно у сільській місцевості, розпочато реорганізацію первинної медико-санітарної допомоги і переведення її на засади загальної практики-сімейної медицини. Зараз створено 94 сімейні дільниці в 67 закладах, переважно в лікарських амбулаторіях.

В більшості амбулаторій організовані денні стаціонарі на 2-4 і більше ліжок. У даний час при амбулаторіях використовується 358 ліжок денного перебування хворих.

Читайте також:

Клімат
Болехів
Карпатський трамвай
Народні ремесла
Природні атракції
Калуш
Коломийський район
Спортивні бази
Готелі
Туристичні об'єднання, клуби області

Новини

Проект
18.08.2008
Вдячне Прикарпаття

Анонс

Туристичні комплекси, бази, пансіонати

Туристичні комплекси, бази, пансіонати Івано-Франківської області